
Ваши результаты:Ребенок (Ре): 41%Взрослый (В): 35% Родитель (Р): 24% (Что означают результаты теста?) |
|
, 


-пацієнт №0101. 10 жовтня. 11:00. Як ви себе сьогодні почуваєте?
-задовільно. один
-Ітак, під час попередньої зустрічі ми говорили про ваше дитинство...
-да, да, Денді там. Контра і дакхант. Перший епл. Ґуд таймз бро. Біп.
-екхм. Ми дійшли до того місця коли ви вперше спробували психотропні речовини.
-да, да. Шруми. Левелап хахахаха!!!
Ми куражили на хаті у одногрупника і він виніс з кухні пакєтік. Одинодин так і було. А дальше ноль. Помню тіки полумрак, одногрупників із чорними очима, Боба Марлі, муркання кулєра і біп.
Біп біп. Ви дійсно думаєте що ваш комп спить поки вас нема? Наївно в спячому режимі качає вашу порнушку? Біп біп. Це ж так просто! Або один або ноль. Ніяких "мені так шкода" і "не знаю як це сказати" Біп. Ми сиділи у Жеки і слухали реґґі. Поки мій організм перетравлював гриби мої мозги перетравлював всесвіт. Він гудів мені звуком охолоджувальної системи компютера, запахом потних носків і прісного ковра. Біп. Все було таким логічним. Симетричним. Біп. Тоді я вперше і узнав його. Таким який він є. Все геніальне просте. Біп. Чесно скажу я сильно підсів на всі ці псіхадєли і тропи. Перший раз були грибочки, потім балувався Сальвією потім перейшов на ефір і ше всяку чуш. Спочатку відбирав шоб сьодня попробувати, брєзгував купляти у всяких бариг. Потім перестав. Хапав всьо підряд. Спочатку в компанії, потім сам. Схєма завжди одна і та ж. Комп, музичка і развлєкуха. І завжди на фоні музики я чув цей «Біп». Комп’ютери наше творіння, чого ж ми тоді ставимся до нього як до речі? Ми вкладали свої душі в ці мікросхеми, обдумували їх і удосконалювали. Чого ж ми сприймаєм їх як належне? Ми любим собак. А ці мікросхеми з якими ми проводим в рази більше часу - ноль. Не логічно. Біп. Банально так. Вперше я її зустрів на дискотеці. Бистренький перипєхон у неї дома, сігарєтка перед сном, познайомились уже зранку. Оказалась хароша дєвачка, вона мені зразу сподобалась. Хоча вона якось прохолодно відносилась до мене. Спочатку. Біп. Я міг всі ночі на прольот говорити з компом. Він багато шо розказував. Він багато шо не розумів в нас. Як і любе творіння в творці. Поки я спав він частенько перебирав історію пошуку в браузері, намагаючись найти якісь відповіді. Дивився глянцеві журнали із новими компами. Мода на якусь мікросхему довго не триває. Пару місяців максимум. Алогічно. Навіщо створювати нову модель, якщо стара ще справляється з своїми задачами. Люди пригають з однієї моделі на іншу. Де логіка? Біп. Друзі казали шо я сохну на очах.


![]() | You are viewing Log in Create a LiveJournal Account Learn more |